Мрієш звалити жити за кордон? думаєш за кордоном так круто?...хочеться про100 все кинути і про100 втекти... від всіх негараздів і проблем ..від сірого і одноманітного життя..
ти маєш роботу ..найкращих друзів любиму маму...сестру...ти займаєшся активно спортом...в тебе багато планів. на майбутнє....але ні...тобі все не так...хочеться чогось нового..і все...
....знаєш...тут не круто..тут все не так як ти собі представляєш.....так тут все інше..люди....вулиці...машини..мова...інтереси...навіть повітря інше.....тут багато можливостей....але все не то і все не так як на рідній ненці Україні.....коли ти вперше перетинаєш кордон ..такий(а) щасливий(а)...перші дні тобі все цікаво...ти пізнаєш багато нового...ти знайомишся з новими людьми...за короткий час ти починаєш розуміти їхню мову...ти живеш недалеко біля моря...десь біля гір...ти відвідуєш місця в які мріяв(ла) попасти все життя...в тебе під вікном ростуть пальми.. гранати..мандарини..апельсини....кактуси твого зросту а то і вищі)).....тут багато сонця....
але...за короткий час в голову починають лізти спогади..від них не втекти...ти починаєш скучати... дізнаєшся з України про новини...і душа не на місці...лутша подруга народила...а тебе не було поруч...а ви ж мріяли що колись будете одна одну тримати за руку при родах......і що саме гірше..що ти про це дізнаєшся за три дня після родів...тому що смс не дойшла...а вона тобі писала тричі...і навіть коли почалися схватки вона писала тобі ..а ти не відповідала...тому що смс не дойшла.....
знаєте це так боляче........а коли мама захворіла..їй погано...а ти не можеш помогти..бо ти за тисячі км....і стараєшся підтримати по телефону...і про100 плачеш...бо не можеш нічого зробити....а коли в сестри важкий період в житті..і їй нема з ким поділитися....ти її хочеш підтримати...обійняти...але ти за тисячі км.....
з місяцями..тобі вже нічого не миле і не любе...ти хочеш додому...але дорогенька любачька...ти не можеш...в тебе зв'язані руки......і тому ти починаєш жити лише новинами з дому....сидіти в неті цілодобово...бо тільки так ти ближче до рідних......
ти часто плакатимеш...і після кожної розмови по скайпі коли бачиш рідні очі мами і сестри....чи подругу з немовлям яке тобі всміхається......яке тебе копнуло коли ти гладила животик...в останній вечір на прощання.........
після кожної розмови ти плачеш...плачеш як дурна....бо так хочеться їх обійняти....і ти не знаєш коли повернешся...
...і коли повернешся все буде не так як колись..все інше..мама постаріє...сестра стане доросла...подруга зміниться...а її доця доросла питатиме.."мама ..а хто та тьотя"..?...і тобі буде так боляче...бо їхнє життя пройшло без тебе.......а що ти хотіла.....???!!!!...і того і сього і всього....пффф...хотіла за кордон...маєш кордон....дура!!!!!
п.с.....сиди дома...вдома найкраще....хочеш за кордон ..поїдь...але лише як турист....тому що тут життя для нас нема...
ти маєш роботу ..найкращих друзів любиму маму...сестру...ти займаєшся активно спортом...в тебе багато планів. на майбутнє....але ні...тобі все не так...хочеться чогось нового..і все...
....знаєш...тут не круто..тут все не так як ти собі представляєш.....так тут все інше..люди....вулиці...машини..мова...інтереси...навіть повітря інше.....тут багато можливостей....але все не то і все не так як на рідній ненці Україні.....коли ти вперше перетинаєш кордон ..такий(а) щасливий(а)...перші дні тобі все цікаво...ти пізнаєш багато нового...ти знайомишся з новими людьми...за короткий час ти починаєш розуміти їхню мову...ти живеш недалеко біля моря...десь біля гір...ти відвідуєш місця в які мріяв(ла) попасти все життя...в тебе під вікном ростуть пальми.. гранати..мандарини..апельсини....кактуси твого зросту а то і вищі)).....тут багато сонця....
але...за короткий час в голову починають лізти спогади..від них не втекти...ти починаєш скучати... дізнаєшся з України про новини...і душа не на місці...лутша подруга народила...а тебе не було поруч...а ви ж мріяли що колись будете одна одну тримати за руку при родах......і що саме гірше..що ти про це дізнаєшся за три дня після родів...тому що смс не дойшла...а вона тобі писала тричі...і навіть коли почалися схватки вона писала тобі ..а ти не відповідала...тому що смс не дойшла.....
знаєте це так боляче........а коли мама захворіла..їй погано...а ти не можеш помогти..бо ти за тисячі км....і стараєшся підтримати по телефону...і про100 плачеш...бо не можеш нічого зробити....а коли в сестри важкий період в житті..і їй нема з ким поділитися....ти її хочеш підтримати...обійняти...але ти за тисячі км.....
з місяцями..тобі вже нічого не миле і не любе...ти хочеш додому...але дорогенька любачька...ти не можеш...в тебе зв'язані руки......і тому ти починаєш жити лише новинами з дому....сидіти в неті цілодобово...бо тільки так ти ближче до рідних......
після кожної розмови ти плачеш...плачеш як дурна....бо так хочеться їх обійняти....і ти не знаєш коли повернешся...
...і коли повернешся все буде не так як колись..все інше..мама постаріє...сестра стане доросла...подруга зміниться...а її доця доросла питатиме.."мама ..а хто та тьотя"..?...і тобі буде так боляче...бо їхнє життя пройшло без тебе.......а що ти хотіла.....???!!!!...і того і сього і всього....пффф...хотіла за кордон...маєш кордон....дура!!!!!
п.с.....сиди дома...вдома найкраще....хочеш за кордон ..поїдь...але лише як турист....тому що тут життя для нас нема...




