все в тумані....нічо не зрозуміло...вірити важко....життя дивна
штука...чим довше живу..тим більше прозріваю ...вот живе собі
людина...сміється...гуляє з друзями..мріє....любить....ти за нею
спостерігаєш.. в автобусі..у якому ви часто їздите разом .вона тобі здається
якоюсь особливою...ти незнаєш чому ..щось в ній є таке....цей сум в
очах...ці її роздуми....дивний погляд........через деякий час....ти
дізнаєшся що хтось закінчив життя самогубством....ти дізнаєшся що це
людина яка живе поблизу тебе...їй всього 14 років...можливо 15......тобі
її жаль....не вкладається в голові.....важко ж коли помирають
молоді....це дійсно важко...це страшно....потім ти на другий день
дізнаєшся що це та сама особлива дівчинка з автобусу з печаллю в
очах..за якою ти спостерігав(ла)...ну блін....чому??.....саме ця дівчинка яка тобі здавалася не
такою як всі.....її більше нема......вона вирішила завершити своє життя
швидче ніж мала би його прожити....
і знаєте як страшно
важко і боляче спостерігати за її мамою...яка обнімає тіло своєї
мертвої холодної доньки яка лежить у труні....в білому весільному платті
з вінком на голові..у білих туфельках з навіки закрити очима....мама її
залишилась зовсім одна...втративши саме дороге у своєму житті .. єдину
доньку....як вона ж дальше..??вона одна....
(Belive)
Немає коментарів:
Дописати коментар